Атеїзм і переваги віри
Люди завжди задавалися питанням, чому і як з’явилися люди на Землі? Чому вони тут і що все це означає? Релігія, за великим рахунком, являє собою спроби суспільства відповісти на ці запитання. Хоча не завжди вдається досягти цієї мети, часто вдається лише дати послідовникам структуру, етичний кодекс і відчуття мети. Обіцянка загробного життя, основний принцип більшості організованих релігій – ще один ключовий мотиватор для послідовників, оскільки ця віра виконує важливу психологічну функцію. Атеїзм і переваги віри
Чому люди вірять?
Релігійні переконання відображають нашу унікальну когнітивну здатність виявляти свободу дій і наміри в інших. У ширшому сенсі, у світі природи. Ранні форми релігій були пантеїстичними, приписуючи ті аспекти природних світових сил, які ми тепер назвали б надприродними. У міру того, як соціальні групи ставали дедалі складнішими з появою сільського господарства і постійних спільнот, релігія теж не відставала. Її ритуали та вірування сприяють соціальній згуртованості та груповій ідентичності, хоча іноді вона виключає інших, які не поділяють ті самі ідеї.
Чому люди вірять у Бога?
Згідно з еволюційною психологією, людська віра в богів могла виникнути, коли ми опанували інструменти, набули почуття свободи волі та застосували цю концепцію до навколишнього світу, припускаючи, що її створила вища сила. Сьогодні у більшості людей є розуміння науки, яка живить природу, але багато хто все ще зберігає віру в Бога, віру, яка, серед іншого, надає значення світу.
Релігія хороша чи погана для людей?
Психологи обговорюють це питання десятиліттями. Деякі відокремлюють прихильність організованої релігії від участі в особистій духовній практиці, віддаючи перевагу останній. Але низка переконливих досліджень показує, що релігійна віра та участь можуть допомогти людям впоратися зі стресом. Багато хто отримує значну користь від соціальної підтримки релігійної спільноти. Однак може бути й зворотний бік, особливо якщо суворі переконання породжують сором і почуття провини.
Переваги віри
Духовні переконання можуть бути корисними для здоров’я людини, підвищуючи її оптимізм і опірність, водночас знижуючи ризик депресії, зловживання психоактивними речовинами, самогубства та ризикованої поведінки. Віра може об’єднати людей, які поділяють одні й ті самі цінності, даючи їм відчуття приналежності та більшу соціальну підтримку. Крім того, багато релігійних організацій підтримують ініціативи, засновані на здоров’ї, як-от харчування, регулярні фізичні вправи та зниження стресу, які позитивно впливають на їхні спільноти.
Віра може втішити людей у важкі часи, особливо коли вони переживають глибоку втрату. Вона забезпечує мету і якір моралі, яка стримує злочин. Релігійна віра також може бути благом для батьків, оскільки надихає дітей проявляти більше щедрості. Порівняно з однолітками-агностиками або атеїстами, релігійна молодь з набагато більшою ймовірністю братиме участь у роботі з громадськістю, такій як волонтерство, і в переважній більшості випадків цитуватиме прощення як цінність, яку вони схвалюють.
Чи може релігійна віра допомогти запобігти депресії?
У дослідженнях людей з найвищим ризиком депресії через те, що їхні батьки страждали на депресію або в самих були попередні епізоди депресії, було виявлено, що релігійність значно обмежує виникнення або повторення стану. Питання про те, як релігія приносить таку користь, все ще досліджується, але сприяння розвитку стійкості може бути важливим фактором.
Чи є люди, які відвідують релігійні служби, більш здоровими, ніж інші?
Соціальні та духовні аспекти релігійної участі можуть принести реальну фізичну та психологічну користь. Регулярне відвідування релігійних служб корелює з поліпшенням фізичного і психічного здоров’я, включно з поліпшенням сну, зниженням артеріального тиску і нижчим рівнем смертності. У тих, хто відвідує служби, також менше шансів стати жертвою “смерті від відчаю”, такої як самогубство, отруєння наркотиками або алкоголем.
Чи повинні терапевти запитувати про релігійні переконання клієнтів?
Деякі терапевти не допускають релігію на свої сеанси з пацієнтами, але рух у цій галузі стверджує, що вони не повинні цього робити, оскільки релігійні переконання є ключовими елементами ідентичності багатьох людей і можуть допомогти пролити світло на джерела їхньої боротьби. Використання елементів системи переконань або практики клієнта в терапії також може поліпшити його розуміння або прийняття клінічних рекомендацій.
Теорія Зигмунда Фрейда про релігію
Як відомо Зигмунд Фрейд вважав себе атеїстом, при цьому мав єврейське походження, освіту і виховання. Теорія Зигмунда Фрейда про релігію
Дізнайтеся більше про стосунки Фрейда з релігією, про його думки, релігію та духовність.
Ранні релігійні впливи
Упродовж усього свого життя Фрейд прагнув зрозуміти релігію і духовність і написав навіть кілька книг, присвячених цій темі. У різних своїх працях він висловлював припущення, що релігія – це спроба контролювати комплекс, що це структура для соціальних груп, інфантильна хибна думка і спроба контролювати зовнішній світ, ідентичність. Серед його праць можна знайти такі книги як: “Тотем і табу”, “Майбутнє”. “Ілюзії”, “Цивілізації та її невдоволення”, “Мойсей і монотеїзм”.
Єврейська спадщина
“Моя мова – німецька. Культура і досягнення – теж. Я вважав себе інтелектуально німецьким, поки не помітив зростання антисемітських забобонів у Німеччині та німецькій Австрії. Відтоді я вважаю за краще називати себе євреєм”, – писав він.
Релігія за Фрейдом
То як же він ставився до релігії? У деяких зі своїх найвідоміших робіт він запропонував, що це “ілюзія”, форма неврозу і спроба отримати контроль над зовнішнім світом. “Релігія – це ілюзія, і вона набуває сили завдяки своїй готовності відповідати нашим інстинктивним спонуканням”. У книзі “Майбутнє ілюзії” він писав: “Релігію можна порівняти з неврозом дитинства”.

Спеціаліст у галузі Гештальт-Терапії
Дипломований психолог. Доктор філософії. Тренер бізнес-програм. Ведуча Терапевтичних груп. Спеціалізації: арт-терапія, гештальт-терапія і сімейний підхід у роботі з сім’єю.
Проводить терапію українською, англійською та російською мовою.
Приватна практика з 2019 р.







