Супервізія являє собою пошук вирішення певних завдань, здійснюваний спільно терапевтом і супервізором. Насамперед – це супровід, підтримка і допомога в роботі терапевтів зі своїми клієнтами. Для терапевтів-початківців супровід у формуванні терапевтичної ідентичності та власної практики в роботі з клієнтами. Супервізор допомагає психотерапевту-початківцю системно бачити, усвідомлювати, розуміти й аналізувати свої професійні дії та свою професійну поведінку.

Практика супервізії поряд з навчанням включає елемент психологічного розвитку фахівців. Для практикуючих терапевтів за допомогою виявлення своїх можливостей і обмежень розвивати ефективність у роботі з клієнтом, допомога в розширенні горизонтів свого бачення і стилю, в розумінні запитів і процесів клієнта в кожному конкретному випадку, що дає змогу в подальшій роботі терапевта просуватися його клієнтам до своїх поставлених завдань і бажаних змін у своєму житті.

Супервізія та особиста терапія розділена на два взаємодоповнюючі, але різні процеси:

• контракт;
• конфіденційність;
• взаємоповага;
• інформативність;
• конкретність;
• спостереження;
• концентрація уваги на поведінці, а не на особистості;
• відсутність твердження та оцінок;
• описовість.

Також важливо врахувати, що практика може бути як індивідуальною, так і груповою і її мета включає:

• підвищення професіоналізму фахівця;
• відкритість;
• відповідальність.

Супервізія як ключова роль у зміцненні працездатності терапевтів

Професійна участь охоплює аналіз терапевтичних випадків, дій психотерапевта під час роботи з ними, стосунків із пацієнтом, а також його власних тривог і конфліктів. Крім того, це ретельний моніторинг профкордонів та етики.

Діагностується якість усвідомлення фахівця, ефективність застосування результатів усвідомлення в практиці. Увага спрямована на:

1. Інформацію про клієнта та його процеси.
2. Сам процес консультування і все, що пов’язано з комунікацією клієнта і фахівця.
3. Спогади про перебіг процесу (думки, почуття, асоціації), фахівець “там і тоді”.
4. Консультація супервізора, фахівець “тут і зараз”.
5. Комунікація фахівця з супервізором.
6. Власний стан супервізора “тут і зараз” (часто, під час ідентифікації супервізора з фахівцем “там і тоді”, фахівець поводиться як клієнт).

Існує два додаткові фокуси уваги супервізора. Одним із них є модальність, у якій працює фахівець, – теоретичні, дидактичні та інші методологічні особливості. До цього фокусу уваги належить терапевтична гіпотеза фахівця, його уявлення про причини страждання клієнта і методи усунення страждання. Інший додатковий фокус уваги – зовнішня реальність (закони, специфіка соціуму, умови роботи фахівця тощо).

Постійна участь в індивідуальному або груповому процесі сприяє Вашому безперервному професійному зростанню. Ви можете переглянути свій практичний підхід, свій розвиток як фахівця і своє особисте вдосконалення.

У цьому контексті групи частіше використовуються як доповнення до індивідуального формату, а не як його заміна.

Кому потрібна супервізія?

Ми вважаємо, що всі психологи і психотерапевти незалежно від їхнього досвіду потребують супроводу їхньої роботи. Насамперед це етично по відношенню до своїх клієнтів, а по-друге, що не менш важливо, це профілактика професійного вигорання, на відновлення, унаслідок якого можуть піти роки, а наслідки часом і незворотні, аж до відходу з настільки цікавої й улюбленої професії, терапевт повинен вміти піклуватися про своє психологічне здоров’я, як у літаку в разі авіакатастрофи, спочатку одягаємо кисневу маску собі, а вже потім дитині, так і терапевт, який дбає про свою ефективність для клієнтів, зобов’язаний підтримувати себе за допомогою супервізії, а потім – за допомогою супу…

Навіщо це потрібно?

• Для захисту психологічних послуг.
• Для підвищення кваліфікації фахівців.

Спостереження захищає пацієнтів шляхом залучення неупередженої третьої сторони до діяльності консультанта. І знижує ризик завдати шкоди, допомагаючи йому замислитися про свої почуття, думки, поведінку та загальний підхід до лікування.

Це можливості роздумів про своє ставлення до людини, яку ви ведете, а також інтеграція у свою професійну діяльність. Ідеї та досвід інших терапевтів, також допомагають підвищити цінність, яку ви надаєте своїм пацієнтам.

Анонімність супервізії

Практика супервізії означає, що багато деталей, що надаються клієнтами, розкриваються на сеансах. Однак загальна конфіденційність, як і раніше, зберігається, оскільки:

• Індивідуальні дані (наприклад, повне ім’я) не розкриваються.
• Інформація, що надається на подібній сесії, сама захищена і не може поширюватися за її межами.

Іншими словами, хоча деякі відомості розголошуються в рамках запиту психотерапевта, вони не виходять за їх межі.

Супервізія для терапевтів

• Розширення професійного кругозору.
• Підвищення рівня знань.
• Допомога в розкритті та вдосконаленні своїх здібностей і навичок.
• Підтримка в практиці зі складними випадками.
• Опрацювання питань опору, перенесення-контрпереносу, кордонів, впливу, дії та орієнтації на цілі та інших питань.
• Можливість досліджувати складні випадки з використанням експериментальних методів, включно з гештальтом і психодрамою.

Ви хочете відточити свою терапевтичну майстерність? Отримати новий досвід і знання під супербаченням? Задовольнити свою цікавість до тонкощів психотерапевтичної роботи?